Запитання та відповіді
З чого почати і який процес створення книги?
- Наявність закінченого рукопису.
- Вибір спеціаліста/друкарні.
- Вибір формату.
- Вибір елементів оформлення друкованого видання.
- Домовленності щодо надання послуг та їх оплати.
- Визначення строків.
- Верстка книги (створення інших елементів оформлення — обкладинка, форзаци, зрізи, УФ лак).
- Пошук друкарні (самостійно або за допомогою того самого видавництва).
- Прорахунок друку книги за вказаними технічними параметрами.
- Погодження пруфів надісланих із друкарні.
- Очікування, власне друку накладу.
- Отримання замовлення замовником.
Вибір поліграфічного формату
Що таке поліграфічний формат та який із них вибрати для своєї книги?
При виборі формату книги, ватро забути про такі класичні формати як А1–А6 і їм подібні. Нижче наведено таблицю по якій ви можете зорієнтуватися у своєму виборі.
Як зрозуміти ті цифри? До прикладу візьмемо поліграфічний формат 60×84/16.
60×84 — це розмір акруша на якому друкуються сторінки книги (60 × 84 см).
/16 — означає, що аркуш ділиться на 16 сторінок(на одному листі розмішується 16 сторінок, які в майбутньому перетворюються на зошит який, в свою чергу, зшивається у текстовий блок з іншими сторінками-зошитами однієї книги).
Звідси мусимо знати чітке правило — остаточна кількість сторінок книги має бути кратною 16-ти або, із остачею не більше, не менше як — 0,5 (наприклад, 112 стор. / 16 = 7, або 120 стор. / 16 = 7,5).
| Формат поліграфічний | Формат дообрізний (мм) | Формат готовой книги (мм) |
| 60х84/32 | 105х150 | 100х140 |
| 60х90/32 | 112х150 | 107х140 |
| 70х90/32 | 112х175 | 107х165 |
| 75х90/32 | 112х187 | 107х177 |
| 70х100/32 | 125х175 | 120х165 |
| 70х108/32 | 135х175 | 130х165 |
| 84х108/32 | 135х210 | 130х200 |
| 60х84/16 | 148х210 | 145х200 |
| 60х90/16 | 148х225 | 145х215 |
| 70х90/16 | 175х225 | 170х215 |
| 75х90/16 | 177х225 | 172х215 |
| 70х100/16 | 175х250 | 170х240 |
| 70х108/16 | 175х270 | 170х260 |
| 84х108/16 | 210х270 | 205х260 |
| 60х84/8 | 210х300 | 205х290 |
| 60х90/8 | 225х300 | 220х290 |
| 70х100/8 | 250х350 | 245х340 |
| 70х108/8 | 270х350 | 265х340 |
| 84х108/8 | 270х420 | 265х410 |
Порядок роботи із видавництвом
___
Основне про правопис
1. Не забувайте, що в кінці заголовків крапка не ставиться! В той час як в кінці речення прийнято ставити один із трьох розділових знаків — крапка, знак оклику, знак запитання.
2. Пам’ятайте, що, принаймні в українській мові ми використовуємо ось такі лапки — «».
3. Стосовно найчастішої помилки, так — це саме розділові знаки дефіс «-», мінус «–»та тире «—».
Дефісвикористовують у двох випадках:
1) у складних словах (напр.: південно-східний);
2) у «нарощуваннях» (напр.: 1930-і рр.; 60%-й розчин води).
Дефіс прописують без пробілів до та після (знаходиться на малій цифровій клавіатурі).
Мінус«–» (який ще називають «коротким тире»), але варіант його використання в «археологічних текстах» украй обмежений. Використання мінусу припустиме лише у формулах. Іноді автори дають надлишкову інформацію, позначаючи «глибина –5 м» — оскільки слово «глибина» вказує на від’ємне значення, мінус зайвий.
Мінус можна «зробити» клавішами, набравши код: «alt» + «0150».
Тиревикористовують у всіх інших випадках, а саме:
1) тире як розділовий знак, дають із нерозривним пробілом перед знаком і зі звичайним — після;
2) тире як показник певного інтервалу: зазвичай, між цифрами (І—ІІ ст. н. е., 5—6 м тощо), але іноді буває й між словами (траса Київ—Чоп, міжріччя Десна—Дніпро тощо).
Тире можна «зробити» клавішами, набравши код: «alt» + «0151».
4. Розділовий знак десяткового дробу. В українській мові дробова частина числа відокремлюється від цілої комою (505,5), а не крапкою.
5. Відступ перед позначення величини. Відповідно до пункту 6.15 ДСТУ 3651.1-97 позначення одиниці треба розташовувати в одному рядку з числовим значенням величини, без перенесення на наступний рядок. Між числом і позначенням одиниці залишають пропуск. Тому потрібно писати — 15 °C, 20 %, 130 К, 5 м.
6. Списки. Пам’ятайте, що перелік починається після знаку «:».