Запитання та відповіді

З чого почати і який процес створення книги?

  1. Наявність закінченого рукопису.
  2. Вибір спеціаліста/друкарні.
  3. Вибір формату.
  4. Вибір елементів оформлення друкованого видання.
  5. Домовленності щодо надання послуг та їх оплати.
  6. Визначення строків.
  7. Верстка книги (створення інших елементів оформлення — обкладинка, форзаци, зрізи, УФ лак).
  8. Пошук друкарні (самостійно або за допомогою того самого видавництва).
  9. Прорахунок друку книги за вказаними технічними параметрами.
  10. Погодження пруфів надісланих із друкарні.
  11. Очікування, власне друку накладу.
  12. Отримання замовлення замовником.

Вибір поліграфічного формату

Що таке поліграфічний формат та який із них вибрати для своєї книги?

При виборі формату книги, ватро забути про такі класичні формати як А1–А6 і їм подібні. Нижче наведено таблицю по якій ви можете зорієнтуватися у своєму виборі.

Як зрозуміти ті цифри? До прикладу візьмемо поліграфічний формат 60×84/16.

60×84 — це розмір акруша на якому друкуються сторінки книги (60 × 84 см).  

/16 — означає, що аркуш ділиться на 16 сторінок(на одному листі розмішується 16 сторінок, які в майбутньому перетворюються на зошит який, в свою чергу, зшивається у текстовий блок з іншими сторінками-зошитами однієї книги).

Звідси мусимо знати чітке правило — остаточна кількість сторінок книги має бути кратною 16-ти або, із остачею не більше, не менше як — 0,5 (наприклад, 112 стор. / 16 = 7, або 120 стор. / 16 = 7,5).

Формат поліграфічний

Формат дообрізний (мм)

Формат готовой книги (мм)

     

60х84/32

105х150

100х140

60х90/32

112х150

107х140

70х90/32

112х175

107х165

75х90/32

112х187

107х177

70х100/32

125х175

120х165

70х108/32

135х175

130х165

84х108/32

135х210

130х200

     

60х84/16

148х210

145х200

60х90/16

148х225

145х215

70х90/16

175х225

170х215

75х90/16

177х225

172х215

70х100/16

175х250

170х240

70х108/16

175х270

170х260

84х108/16

210х270

205х260

     

60х84/8

210х300

205х290

60х90/8

225х300

220х290

70х100/8

250х350

245х340

70х108/8

270х350

265х340

84х108/8

270х420

265х410

Порядок роботи із видавництвом

___

Основне про правопис

1. Не забувайте, що в кінці заголовків крапка не ставиться! В той час як в кінці речення прийнято ставити один із трьох розділових знаків — крапка, знак оклику, знак запитання.

2. Пам’ятайте, що, принаймні в українській мові ми використовуємо ось такі лапки — «».

3. Стосовно найчастішої помилки, так — це саме розділові знаки дефіс «-», мінус «–»та тире «—».

Дефісвикористовують у двох випадках:
1) у складних словах (напр.: південно-східний);
2) у «нарощуваннях» (напр.: 1930-і рр.; 60%-й розчин води).

Дефіс прописують без пробілів до та після (знаходиться на малій цифровій клавіатурі).

Мінус«–» (який ще називають «коротким тире»), але варіант його використання в «археологічних текстах» украй обмежений. Використання мінусу припустиме лише у формулах. Іноді автори дають надлишкову інформацію, позначаючи «глибина –5 м» — оскільки слово «глибина» вказує на від’ємне значення, мінус зайвий.

Мінус можна «зробити» клавішами, набравши код: «alt» + «0150».

Тиревикористовують у всіх інших випадках, а саме:
1) тире як розділовий знак, дають із нерозривним пробілом перед знаком і зі звичайним — після;
2) тире як показник певного інтервалу: зазвичай, між цифрами (І—ІІ ст. н. е., 5—6 м тощо), але іноді буває й між словами (траса Київ—Чоп, міжріччя Десна—Дніпро тощо).

Тире можна «зробити» клавішами, набравши код: «alt» + «0151».

4. Розділовий знак десяткового дробу. В українській мові дробова частина числа відокремлюється від цілої комою (505,5), а не крапкою.

5. Відступ перед позначення величини. Відповідно до пункту 6.15 ДСТУ 3651.1-97 позначення одиниці треба розташовувати в одному рядку з числовим значенням величини, без перенесення на наступний рядок. Між числом і позначенням одиниці залишають пропуск. Тому потрібно писати — 15 °C, 20 %, 130 К, 5 м.

6. Списки. Пам’ятайте, що перелік починається після знаку «:».

Прокрутка до верху